ну-бо

Приклад 1:
– Та ну-бо… так і ска­зав?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Він підвівся з крісла, підійшов до студента, що був сидів, засунув йому в кишеню конверт із сорокма карбованцями і жартівливо взяв за чуба: — Та ну-бо, ну-бо, не ображайтесь… Ну, не дивіться, мов сич на сову, гляньте веселіш… Лаговський як стій підвівся, бо через тую ласкавість спазма йому підступила до горла: він боявся, що далі-далі розридається. — Вибачте… я піду… я чогось нездоровий… — глухо промимрив молодик та й швидкою ходою подався до своєї кімнатки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Ну-бо, Микито, кажи! У нас не довго — пiд нiготь — i в дамках!
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”