Словник Української Мови
Буква
Інструмент для різання, що складається з двох лез, з’єднаних на шарнірі, які зводять і розводять за допомогою ручок.
Гімнастичний вправ або фігура у деяких видах спорту (наприклад, плаванні, боротьбі), що імітує рухи робочих частин цього інструменту.
Назва різних технічних пристроїв, механізмів або деталей, що за принципом дії або формою нагадують цей інструмент (наприклад, електричні ножиці, ножиці підйомника).
Приклад 1:
2 «Де», «Ох, діти» (італ) ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ приніс із собою зі своєї повітки не тільки сокиру, дві пилки, садові ножиці і заржавілий меч дожа Дандольо, але й величенький тесак для риби. «Що це ви, отче духовний, надумали?» — підозріливо запитав Анджеліко.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Проте основна складність «китайської грамоти» полягає в тому, що вона на відміну від усної мови не змінювалася, тому між нею і мовою виникли «ножиці». Розділових знаків до XIX ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”