ножотримач

[noʒotrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Спеціальний пристрій або деталь, призначені для фіксації ножа (зазвичай столового) під час сервірування столу або зберігання, щоб лезо не торкалося поверхні столу або інших предметів.

  2. Елемент столових приборів у вигляді підставки, часто декоративно оформленої, на яку кладуть ніж після використання або під час подачі страв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ножотримачі, р. ножотримача, д. ножотримачеві, з. ножотримача, о. ножотримачем, м. ножотримачеві, к. ножотримачу

Більше записів