новинка

1. Те, що з’явилося нещодавно, недавно створене або введене в ужиток; щось нове, оригінальне (про вироби, явища, ідеї тощо).

2. Нова, недавно опублікована книга, музичний альбом, фільм або інший продукт творчості.

3. Рідко вживане позначення чогось незвичного, дивного, що сприймається як небачене раніше.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лаговському це була новинка. Він страшенно зацікавився справою, заходивсь розпитувати Володимира, — коли це раптом коло нього виросла постать Дембовського, з бокалом у руці.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |