новоявленйй

1. Який нещодавно з’явився, виник, став відомим або привернув увагу; новий, свіжий (зазвичай з відтінком іронії або недовіри).

2. (У релігійному контексті) Який недавно відкрився, з’явився (про ікону, святиню тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |