новоявлений БукваН 1. Який нещодавно з’явився, виник або став відомим. 2. Який нещодавно проголосив себе кимось або був проголошений (часто з відтінком іронії або несхвалення). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←міогеніакінф→