Значення
-
Послідовник нової релігійної течії, віровчення або секти, що відрізняється від традиційних, усталених релігійних систем.
-
(іст.) Представник релігійного руху в Московській державі XV–XVI століть, що виступав проти офіційної церковної ідеології та церковного землеволодіння; єретик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нововірець, р. нововірця, д. нововірцеві, з. нововірця, о. нововірцем, м. нововірцеві, к. нововірцю