нововідкритий БукваН 1. Який нещодавно виявлений, знайдений або відкритий для науки, суспільства. 2. Який недавно став відомим, з’явився або почав існувати (про явище, факт, можливість тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←міні-еоммініедральний→