Древослів

Словник Української Мови

новоутворений

[noʋoutʋorɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який нещодавно виник, з’явився, був створений або організований; що існує з недавнього часу.

  2. У мовознавстві: такий, що утворився в історично недавній період розвитку мови (про слово, форму, конструкцію тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. новоутворений, р. новоутвореного, д. новоутвореному, з. новоутвореного, о. новоутвореним, м. новоутворенім

Більше записів