новопосталий

1. Який нещодавно з’явився, виник або був утворений; новостворений, новоутворений (переважно про організації, установи, посади тощо).

2. Який недавно почав виконувати певні обов’язки, зайняв певну посаду; новопризначений.

3. У релігійному контексті — який нещодавно прийняв чернечий постриг; новопострижений.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |