новопоселенець

[noʋoposɛlɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Особа, яка нещодавно поселилася на певній території, новий мешканець, переселенець.

  2. За історичним контекстом: переселенець, який у другій половині XVIII — на початку XX століття отримав землю на півдні України, у Криму, на Кубані, у Сибіру та інших регіонах Російської імперії внаслідок державної колонізаційної політики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. новопоселенець, р. новопоселенця, д. новопоселенцеві, з. новопоселенця, о. новопоселенцем, м. новопоселенцеві, к. новопоселенцю

Більше записів