новобудова

1. Будівля, що нещодавно зведена або перебуває на завершальному етапі будівництва.

2. Житловий багатоквартирний будинок, збудований за типовими проектами в період масового індустріального будівництва, переважно з другої половини XX століття.

3. Розмовна назва сучасного житлового комплексу або окремого будинку, зведеного після здобуття Україною незалежності.

4. Застаріле: нове будівництво, новозведена споруда (уживалося щодо будь-яких об’єктів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |