новобудова

[noʋobudoʋɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Будівля, що нещодавно зведена або перебуває на завершальному етапі будівництва.

  2. Житловий багатоквартирний будинок, збудований за типовими проектами в період масового індустріального будівництва, переважно з другої половини XX століття.

  3. Розмовна назва сучасного житлового комплексу або окремого будинку, зведеного після здобуття Україною незалежності.

  4. Застаріле: нове будівництво, новозведена споруда (уживалося щодо будь-яких об’єктів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. новобудова, р. новобудови, д. новобудові, з. новобудову, о. новобудовою, м. новобудові, к. новобудово

Більше записів