новобудівництво

1. Галузь будівництва, що займається спорудженням нових об’єктів (житлових будинків, промислових підприємств, громадських споруд тощо).

2. Процес будівництва нових об’єктів, а також сукупність споруд, що зводяться або нещодавно зведені на певній території.

3. Розмовне позначення нового, часто масового житлового будинку або житлового масиву, збудованого за типовими проектами, а також району, зайнятого такими будинками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |