новобудівництво

[noʋobudiʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Галузь будівництва, що займається спорудженням нових об’єктів (житлових будинків, промислових підприємств, громадських споруд тощо).

  2. Процес будівництва нових об’єктів, а також сукупність споруд, що зводяться або нещодавно зведені на певній території.

  3. Розмовне позначення нового, часто масового житлового будинку або житлового масиву, збудованого за типовими проектами, а також району, зайнятого такими будинками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. новобудівництво, р. новобудівництва, д. новобудівництву, з. новобудівництво, о. новобудівництвом, м. новобудівництві, к. новобудівництво

Більше записів