новобуд

1. Скорочене розмовне позначення новобудови — житлового будинку, зведеного за типовими або індивідуальними проектами в період масового будівництва, переважно з другої половини XX століття.

2. Розмовна назва нового, часто ще не зданого в експлуатацію або недавно збудованого багатоповерхового житлового будинку, а також житла в такому будинку.

3. У містобудуванні — окремий новозбудований житловий комплекс або цілий житловий масив, що складається з сучасних багатоповерхових будинків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |