Приклад 1:
Ново– і старорічна «казочка» Коли в січні 2000-го року Петро Григорович Черемський (невтомний харків’янин!) повідомив мене, що готується святкування 125-річчя з дня народження Гната Хоткевича, я надзвичайно зраділа — бандура, співи, оркестри, видання книжок («Музичні інструменти українського народу», «Тарасик», «Восьмитомник 1928-го року») будуть перевидані!
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Таким чином, за царювання Навуходоносора II Ново– вавилонське (Халдейське) царство стало могутньою передньо- азіатською державою, політичним спадкоємцем Ассирійської імперії. Навуходоносор II здійснив у своїй столиці грандіозні будівельні роботи, перетворивши її на одне з найбільших і найкрасивіших міст Передньої Азії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
VII Збірка Степанова вийшла друком на початку січня нового року, швидше навіть, ніж він сподівався. Він відчув помірне задоволення, тримаючи її вперше в руках, подумав, що це річ для нього корисна й цінна, певний козир в його руках, але подумав без великого захоплення, заздалегоди, під час чекання, звикнувши до факту її появи.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 4:
Про значіння театру для “народного життя нашої батьківщини” говорилося як про подію, що мала бути “початком нової доби, ново– го краще розвинутого періоду в історії довго і много страждального народу Руси”. Бо вірили всі, що “від публічного розвитія сил наших і сокровищ нашого українського народного духу в храмі драматичного мистец- тва послідунастане тим ширше і загальніше визнання нашого народ- ного існування у всіх “сословіях тукраєвого жительства”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”