1. Який нещодавно з’явився, виготовлений або придбаний; дуже новий, свіжий.
2. Який нещодавно почав щось робити, прибув кудись або став частиною колективу; початківець, новачок.
Словник Української Мови
Буква
1. Який нещодавно з’явився, виготовлений або придбаний; дуже новий, свіжий.
2. Який нещодавно почав щось робити, прибув кудись або став частиною колективу; початківець, новачок.
Приклад 1:
Казав оце Василь до Іванка та й дав йому новенький ґрейцар. ВЕЧІРНЯ ГОДИНА Не міг сісти, так його щось гнало від стіни до стіни.
— Зеров Микола, “Камена”