ноумен

1. У філософії Іммануїла Канта — об’єкт розумового пізнання, річ сама по собі, що існує незалежно від нашого сприйняття та чуттєвого досвіду; протиставляється феномену (явищу).

2. У ширшому філософському вживанні — сутність, що пізнається лише розумом, інтелектуальна реальність, недоступна для безпосереднього спостереження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |