нотний

1. Який стосується нот, призначений для нот або пов’язаний із ними.

2. Який має вигляд нот або нагадує їх за формою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Іще був у мене улюблений нотний фоліант — зібрання увертюр Бетговена, Моцарта, Вебера, Россіні та ін., перекладених для виконання в чотири руки. Коли влітку приїздила зі Львова моя тітка Люція, піаністка, концертмейстер консерваторії, ми годинами грали з нею.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Нещодавно китайські вчені дешифрували знайдений 1920 р. в одній із печер Дуньхуана нотний запис на дерев’яній дощечці, переклали його на сучасні ноти й потім виконали на традиційному китайському музичному інструменті піпа (прототип лютні). Ця мелодія датується III ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |