Значення
-
Спеціально уповноважена державою особа, яка займається посвідченням різних юридичних фактів і документів (наприклад, підписів, копій, угод), а також наданням інших нотаріальних послуг для надання їм юридичної сили та достовірності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нотаріус, р. нотаріуса, д. нотаріусові, з. нотаріуса, о. нотаріусом, м. нотаріусі, к. нотаріусе