нота

1. Графічний знак для позначення музичного звуку, що визначає його висоту і тривалість.

2. Офіційний дипломатичний документ, лист уряду однієї держави до уряду іншої держави з певним повідомленням, заявою, пропозицією або протестом.

3. Перен. Відтінок, елемент чого-небудь (почуття, настрою тощо), що помітно виражений.

Приклади вживання слова

нота

Приклад 1:
У них відчувається неабиякий чуттєвий, ліричний потенціал, романтична, а то й сентиментальна нота, що контрастує з його хрестоматійним образом. Переді мною листівки, які надсилав, — будинок бібліотеки Торонтського університету, де була його робітня, і три фотографії цієї робітні; великий екзотичний метелик; видана ним до 200-річчя «Енеїди» Котляревського листівка з ілюстраціями Бутовича, а на звороті разом з подякою за надіслану мною збірочку з ранніми віршами Тичини і моїми спогадами про поета — несподівані поетичні рядки: «це рання осінь, та цілунок такий чудовий і палкий»; квітуче дерево біля його ґанку: «це дерево „Royal crabapple“.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Буквально кожна нота, кожен музичний ритм, найменший жест танцівника щось символізували. Закодованою мовою музики й танцю китайці розповідали цілі історії з життя легендарних героїв, відтворювали яскраві історичні сюжети, передавали своє ставлення до політичного життя країни.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— а то був перший мужчина з твого свiту, перший, з ким обмiнювалося не просто словами, а зараз усiєю бездоннiстю мерехких, колодязним зблиском пiдсвiчених тайникiв, тими словами вiдслоне‑них, i тому говорилося легко, як дихається й сниться, i тому пилося розмову смажно висушеними вустами, i впивалося все запаморочливiше, о, ця нiколи не знана сповна свобода бути собою, ця гра, нарештi, в чотири руки по всiй клавiатурi, натхненнiсть iмпровiзацiї, скiль‑ки iскристої, смiхотливої енергiї вивiльняється, коли кожна нота — iронiчний натяк, вiдтiнок, дотеп, доторк — умент резонує, пiдхоплена спiврозмовцем, кульбiт у повiтрi, просто вiд надмiру сили, жартiвливе колiнце — ближче: можна? i от уже — двозначнiше, ризикованiше, i от уже — впритул, i от уже, заглушивши мотор (бо ти таки сiла, врештi‑решт, у ту його машину — пiсля вiдвi‑вин майстернi, пiсля того, як угледiла навiч, хто вiн), — навальний перехiд на iншу мову: губами, язиком, руками, — i ти, вiдхиляючись зi стогоном: “Поїхали до тебе… В майстерню…”, — мова рiзко скоротила ваш шлях назу‑стрiч одне одному: ти впiзнала: свiй, в усьому — свiй, одної породи звiрюки!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”

Приклад 4:
Вихід V Богдан, Виговський, Юрась, князь Бутурлін, Ч а р –нота, Кривоніс, Тетеря, Глоба, Богун і другі. Ганна виходить за другі двері.
— Невідомий автор, “Bohdan Khmelnytskyi”

Приклад 5:
Це був кiнець i вiнець її земних пригод, найвища болюча нота в тужливiй пiснi її змученого життя. Найвища i остання… Гостро вдарив дзвоник.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”