Значення
-
Процедура перевірки документів (зокрема, проектів нормативно-правових актів, договорів, наказів) на відповідність чинному законодавству, встановленим нормам, правилам оформлення та вимогам, що здійснюється спеціально уповноваженим підрозділом або посадовою особою в органах влади, державних установах, компаніях.
-
Структурний підрозділ установи, організації або органу влади, що відповідає за проведення такої перевірки документів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нормоконтроль, р. нормоконтролю, д. нормоконтролеві, з. нормоконтроль, о. нормоконтролем, м. нормоконтролеві, к. нормоконтролю