нормалізація

[normɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Процес надання чому-небудь нормального, сталого, впорядкованого стану; приведення до норми, стандарту.

  2. У політиці та міжнародних відносинах — відновлення нормальних, мирних відносин між державами після періоду напруженості або конфлікту.

  3. У техніці та технології — вид термічної обробки металу (нагрівання та повільне охолодження) для зняття внутрішніх напруг та отримання однорідної структури.

  4. У математиці, інформатиці та статистиці — приведення даних, величин або функцій до стандартного, порівнянного вигляду, часто до певного діапазону значень.

  5. У соціології — процес, коли певна поведінка, яка раніше вважалася девіантною, поступово визнається суспільством як прийнятна або нормальна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нормалізація, р. нормалізації, д. нормалізації, з. нормалізацію, о. нормалізацією, м. нормалізації, к. нормалізаціє

Більше записів