Значення
-
(в метрології) Еталонна міра довжини, що використовується для перевірки та калібрування вимірювальних інструментів; зразкова міра.
-
(переносно) Критерій, стандарт, взірець, за яким оцінюють явище, дію, якість чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нормалемір, р. нормалеміра, д. нормалемірові, з. нормалемір, о. нормалеміром, м. нормалемірі, к. нормалеміре