Нонакарбоніл — органічна сполука, що містить дев’ять атомів карбонільної групи (C=O) у своїй молекулі; зазвичай стосується металокарбонільних комплексів, зокрема тетраіридію додекакарбонілу (Ir₄(CO)₁₂), який іноді неофіційно називають “нонакарбоніл іридію” через особливості хімічної будови.
нонакарбоніл
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |