Значення
-
Порядковий числовий або буквено-числовий позначник, що ідентифікує об’єкт серед однорідних, вказує на його місце в послідовності або служить для обліку (наприклад: номер будинку, телефонний номер, номер залікової книжки).
-
Окрема одиниця (примірник) серійного видання (наприклад: номер журналу, газети).
-
Окрема, зазвичай невелика, вистава або музичний твір у програмі концерту, цирку, естради (наприклад: концертний номер, цирковий номер).
-
Окреме приміщення в готелі, пансіонаті, лікарні тощо, призначене для проживання або перебування однієї особи, сім’ї або групи (наприклад: готельний номер, люкс).
-
Розмір одягу, взуття або головного убору (наприклад: номер взуття, сорок четвертий номер).
-
Розм. Хитра витівка, нечесний вчинок або поведінка, що викликає осуд (наприклад: відвернути якийсь номер, це вже номер!).
Правопис та відмінювання
н. номер, р. номера, д. номерові, з. номер, о. номером, м. номері, к. номере