номер

[nomɛr] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Порядковий числовий або буквено-числовий позначник, що ідентифікує об’єкт серед однорідних, вказує на його місце в послідовності або служить для обліку (наприклад: номер будинку, телефонний номер, номер залікової книжки).

  2. Окрема одиниця (примірник) серійного видання (наприклад: номер журналу, газети).

  3. Окрема, зазвичай невелика, вистава або музичний твір у програмі концерту, цирку, естради (наприклад: концертний номер, цирковий номер).

  4. Окреме приміщення в готелі, пансіонаті, лікарні тощо, призначене для проживання або перебування однієї особи, сім’ї або групи (наприклад: готельний номер, люкс).

  5. Розмір одягу, взуття або головного убору (наприклад: номер взуття, сорок четвертий номер).

  6. Розм. Хитра витівка, нечесний вчинок або поведінка, що викликає осуд (наприклад: відвернути якийсь номер, це вже номер!).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. номер, р. номера, д. номерові, з. номер, о. номером, м. номері, к. номере

Більше записів