нокаут

[nokɑut] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У боксі та інших ударних видах єдиноборств — стан спортсмена після пропущеного удару, коли він тимчасово втратив здатність продовжувати бій протягом відліку рефері (зазвичай десяти секунд), що призводить до його поразки.

  2. Переносно — раптова та повна пригніченість, втрата працездатності або здатності діяти внаслідок сильного впливу чогось (наприклад, стресу, хвороби, новин).

  3. У переносному значенні — повна та беззаперечна перемога, розгром супротивника у змаганні, конфлікті тощо.

  4. У техніці, розмовне — раптова зупинка, вихід з ладу механізму або системи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нокаут, р. нокауту, д. нокаутові, з. нокаут, о. нокаутом, м. нокауті, к. нокауте

Більше записів