ногаєць

[noɦɑjɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Представник тюркського народу, що походить від ногайців — кочових племен, які утворилися в межах Золотої Орди та історично мешкали в Північному Причорномор’ї, на Північному Кавказі та в Нижньому Поволжі.

  2. Рідкісне історичне позначення кримського татарина, пов’язане з періодом існування Кримського ханства та Ногайської Орди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ногаєць, р. ногайця, д. ногайцеві, з. ногайця, о. ногайцем, м. ногайцеві, к. ногайцю

Більше записів