ночувальник

Особа, яка залишається на ніч у чужому житлі, готелі тощо, тимчасово отримуючи місце для сну.

Той, хто має звичку або потребу ночувати не вдома, а в іншому місці (напр., у знайомих, в готелях під час відряджень).

Застаріле: той, хто приходить на нічліг, наймає помешкання для ночівлі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |