Значення
-
Вищий привілейований прошарок феодального суспільства, що формувався з представників родової знаті та великих землевласників; дворянство, аристократія.
-
У деяких європейських країнах (наприклад, у Польщі, Великому князівстві Литовському) — стан шляхти, дворянства в цілому.
-
Перен. Вища, елітна верства якоїсь професійної чи соціальної групи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нобілітет, р. нобілітету, д. нобілітетові, з. нобілітет, о. нобілітетом, м. нобілітеті, к. нобілітете