Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “ніжний”; м’якість, лагідність, любовна увага, виявлені в поводженні, почуттях, словах тощо.
2. Почуття любові, прихильності, сповнене теплоти й уваги до кого-, чого-небудь.
3. Тендітність, крихкість, вразливість (про предмети, явища природи тощо).
Приклад 1:
Хай буде день прославлений, Quand vous etes naquit,[16] Хай ніжність з сталлю сплавлені. Поллються у віки… — і т. ін.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
— Краса, Ніжність і Білість, — тим часом продовжував той, коли я знову приклався до слухавок, — будучи Сутностями, суть Єдності: усе Прекрасне, або Ніжне, або Біле мусить бути взаємно пов’язаним, адже має Одну й Ту ж Підставу для свого Буття, Одне і Те ж Значення для, скажімо, Бога. Ці Особли вості і є Тим, Що ці Речі собою являють, Саме Ядро їхнього Буття.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
XXII Це був кошмар, всю реальність якого пізнала жінка, — п’ючи прив’яле тіло її, иншу в глибині її обіймів шукав Іван Семенович, пристрастю до одної марнуючи незайману ніжність свою до иншої, грубими словами тамуючи нікому не казані — найласкавіші; це була реальність, кошмар якої переміг Іван Семенович, — такою жаданою була йому та далека, що мстився за неї цій, близькій… Стомлена і змарніла, прошепотіла щасливо жінка, солодко і вдячно позіхаючи: — Чудні… Іван Семенович мовчав, дивлячись на засинені пізнім світанком вікна. — Сперечалися про кохання і пристрасть, — кінчила вона.
— Тютюнник Григорій, “Вир”