1. (заст., поет.) Порівняльний ступінь від прислівника “низько” або прикметника “низький”, що означає: на меншій висоті, ближче до землі або поверхні; нижче.
2. (заст., поет.) У значенні сполучника або частки для вираження порівняння: аніж, ніж.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст., поет.) Порівняльний ступінь від прислівника “низько” або прикметника “низький”, що означає: на меншій висоті, ближче до землі або поверхні; нижче.
2. (заст., поет.) У значенні сполучника або частки для вираження порівняння: аніж, ніж.
Приклад 1:
Тепер дощ, ка-, люка… покаляєш свої білі ніженята… – А тобі що за діло? Хіба ти їх кохав?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Уся старшина присяіу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві ічанській да, почувши, що вже бояре під Ніженем, просто з церкви на коні да й рушили до Ніженя. – Заворушились наші!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 3:
А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий… Було тобі Ніже анікого Не зачепить, ніже ділом, Ніже яким словом. — І талан і безталання, Все, — каже, — од Бога, Вседержителя святого, А більш ні од кого.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”