Одна з двох зовнішніх отворів у носі, що ведуть у порожнину носа, призначених для дихання та нюхання.
Розширений, зазвичай округлий, отвір у чому-небудь (переносно, розмовне).
Словник Української Мови
Буква
Одна з двох зовнішніх отворів у носі, що ведуть у порожнину носа, призначених для дихання та нюхання.
Розширений, зазвичай округлий, отвір у чому-небудь (переносно, розмовне).
Приклад 1:
Твій кінь, мов чорне полум’я, мов вітер спійманий, лиш гриви молоко спливає шиєю гнучкою, гребе ногою, як веслом, й на зов шляхів далеких ширяє ніздря. В нас серця, що вічно рвуться й двоять, і жовті квіти людські — мізки в черепах, як в глеках.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”