1. Органічні сполуки, що містять одну або кілька цианогруп (-C≡N), отримані шляхом заміщення атома водню в синильній кислоті на вуглеводневий радикал; застосовуються у промисловості для синтезу полімерів, гуми, барвників тощо.
2. Власна назва лінійки синтетичних волокон, вироблених з поліакрилонітрилу або його похідних, що характеризуються міцністю, пружністю та стійкістю до зношування.