нітрил

1. Органічна сполука, що містить одну або кілька цианогруп (-C≡N), які безпосередньо зв’язані з вуглецевим атомом; застосовується у промисловості для синтезу полімерів, гуми, барвників тощо.

2. Синтетичний каучук, отриманий полімеризацією бутадієну з акрилонітрилом, що відрізняється високою стійкістю до дії масел, бензину та розчинників; застосовується для виготовлення рукавів, ущільнювачів, захисних рукавиць.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |