Словник Української Мови
Буква
1. У буддизмі та інших індійських релігійно-філософських вченнях — верховна мета існування, стан повного звільнення від страждань, бажань, прив’язаностей та кола перероджень (сансари), досягнення абсолютного спокою, блаженства та єдності з космічним цілим.
2. У переносному значенні — стан повної душевної рівноваги, безтурботності, внутрішнього спокою та щастя, відчуття гармонії з собою і світом.
Приклад 1:
Нірвана — не смерть, яка означає нове народження, отож продовжує земні муки, а особливий стан душі за межами буття і небуття, цілковите звільнення від свого «я», повне згасання емоційної активності. Буддисти порівнюють перехід у нірвану із за- :иханням дерева чи згасанням світильника, коли в ньому вигоріла олія.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Роменець пропонує періодизацію на основі структури вчинку з виділенням центральних проблем кожного історичного етапу: 1) Предки і нащадки (первісне суспільство); 2) Ритуал і вчинок (Давній Китай); 3) Нірвана і нестримна чуттєвість (Давня Індія); 4) Людське і вселюдське (Новий, Старий Завіт); 5) Мікрокосмос і макрокосмос (античність); 6) Душа і Вище існування – середньовічна психологія; 7) Я та інший – Відродження; 8) Страждальність і самодостатність – ХVІІІ ст. ; 9) Інтелектуальне та моральне – ХVІІІ ст.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”