1. (у філософських та релігійних текстах) Перебувати в стані німого, благоговійного зосередження, мовчазного споглядання або молитви, що супроводжується відчуттям внутрішнього спокою та єдності з божественним або абсолютним.
2. (переносно, рідко) Перебувати в стані повної бездіяльності, спокою або безмовності; нерухомо та мовчазно спостерігати за чимось.