Значення
-
(у філософських та релігійних текстах) Перебувати в стані німого, благоговійного зосередження, мовчазного споглядання або молитви, що супроводжується відчуттям внутрішнього спокою та єдності з божественним або абсолютним.
-
(переносно, рідко) Перебувати в стані повної бездіяльності, спокою або безмовності; нерухомо та мовчазно спостерігати за чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я німотствую, ти німотствуєш, він німотствує, ми німотствуємо, ви німотствуєте, вони німотствують