1. Не вимовляючи слів, безмовно, мовчки (про спосіб висловлювання або стан).
2. Беззвучно, тихо (про характер звучання чогось).
Словник Української Мови
Буква
1. Не вимовляючи слів, безмовно, мовчки (про спосіб висловлювання або стан).
2. Беззвучно, тихо (про характер звучання чогось).
Приклад 1:
Мав своє аспірантське коло, свої аспірантські турботи, бував в Інституті нечасто — єднало нас здебільшого те життя, що вирувало поза Інститутом (тут усе було німо й мертвотно), — літературні вечори, концерти, художні виставки, зустрічі з цікавими нестандартними людьми, зокрема з нашими земляками з-за кордону, які відкрили нам незнаний досі великий культурний світ української діаспори. По-справжньому ми зблизилися після того, як тепер модно казати, «доленосного вибуху» в кінотеатрі «Україна», коли на перегляді «Тіней забутих предків» Іван Дзюба повідомив про арешти і люди встали на знак протесту.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”