Значення
-
Збірна назва німців як етносу, що вживається переважно в розмовній мові, іноді з відтінком зневажливості або жартівливості.
-
Заст., іст. У Київській Русі та в українських землях у середньовіччі — загальна назва іноземців західноєвропейського (часто католицького) походження, особливо купців і ремісників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. німчура, р. німчури, д. німчурі, з. німчуру, о. німчурою, м. німчурі, к. німчуро