1. (діал., заст.) Ніде, ні в якому місці; нікуди, ні в який бік.
2. (у значенні іменника, рідко) Місце, де ніхто не живе або не буває; глушина, відлюддя.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал., заст.) Ніде, ні в якому місці; нікуди, ні в який бік.
2. (у значенні іменника, рідко) Місце, де ніхто не живе або не буває; глушина, відлюддя.
Приклад 1:
Той чи інший вплив брав перевагу часами, але нігди не підлягала вона йому пасивно. В раніші часи на тім терені панував переважно вплив східний, ірансько-алтайський, який дає себе знати найбільш виразно в культурі так званій скитській; з хрестом переважає інший вплив, візантійський.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”