нічого

Значення

1. Займенник, що вказує на відсутність будь-яких предметів, явищ, ознак, дій або кількості; не має нічого, жодної речі.

2. Частка, що вживається для ствердження при запереченні в значенні “не погано”, “задовільно” або для висловлення байдужості, згоди (розмовне).

3. Предикатив, що виражає оцінку ситуації як задовільної або такої, що не викликає занепокоєння (розмовне).

4. Службове слово, що вживається для посилення заперечення або у складі стійких сполучень із заперечним значенням (наприклад, нічого не вдієш, нічого собі).

Правопис та відмінювання