нічник

[nit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Традиційна українська світлиця, яка освітлюється вночі, зазвичай для вечорниць або родинних посиденьок.

  2. Застаріла назва для нічної лампи, світильника або свічки, призначених для освітлення приміщення під час ночі.

  3. (У літературі та фольклорі) Поетичний образ ночі, темряви або нічного часу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нічник, р. нічника, д. нічникові, з. нічник, о. нічником, м. нічникові, к. нічнику

Більше записів