Особа, яка має можливість переночувати десь (зазвичай за плату), але не має постійного житла або права на проживання в цьому місці.
Той, хто надає (власне приміщення) для ночівлі стороннім особам, наймач.
нічліжник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |