1. Той, хто має місце для нічлігу, мешканець нічліжного притулку, будинку тощо.
2. Заст. Той, хто перебуває деінде на нічлігу, тимчасовий мешканець; гість.
нічліжанин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови