Словник Української Мови
Буква
1. Частка, що виражає заперечення, протиставлення, відмову або заперечну відповідь на поставлене запитання.
2. Сполучник, що вживається для з’єднання однорідних членів речення або цілих речень із значенням заперечення, переліку або посилення заперечення.
3. Іменник середнього роду, що означає відмову, негативну відповідь або заперечення як факт.
Приклад 1:
З іншої сторони в багатьох фірмах, де логістична діяльність не була відображена в оргструктурі, управління логістичними процесами (які мають місце в бізнесовій діяльності кожного підприємства незалежно від того, усвідомлює цей факт підприємство чи ні) здійснювалося в межах інших відділків. Як видно з досліджень, у великих фірмах, зокрема з участю іноземного капіталу вже на початку 1990 -х рр.
— Невідомий автор, “083 Mlr22”
Приклад 2:
Ні, ні, ні!
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”
Приклад 3:
Ні, мене береза ніжно колихала. А проте… здається… ти когось кохала?
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”