Значення
-
Частка, що виражає заперечення, протиставлення, відмову або заперечну відповідь на поставлене запитання.
-
Сполучник, що вживається для з’єднання однорідних членів речення або цілих речень із значенням заперечення, переліку або посилення заперечення.
-
Іменник середнього роду, що означає відмову, негативну відповідь або заперечення як факт.