нез’явлення

1. Відсутність, непоява когось або чогось у призначеному місці чи в очікуваний час, особливо стосовно особи, яка мала бути присутньою на засіданні суду, до правоохоронного органу тощо.

2. У мовленні правоохоронних органів, суду: факт невиконання обов’язку з’явитися за викликом або встановленим порядком, що може тягти за собою юридичні наслідки (наприклад, привід, штраф).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |