1. Властивість за значенням прикметника “нез’ясований”; стан, коли щось залишається незрозумілим, невиясненим, не проясненим до кінця.
2. Явище, обставина або факт, які не мають чіткого пояснення, логіки або остаточного висновку.
нез’ясованість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нез’ясованість питання обертала ці «добридні» на тяжкий обов’язок. Чи не будуть розтлумачені його «добридні» як настирливість, безглузда й небажана?
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |