Властивість або стан того, що є незвичним, дивним, невластивим звичайному порядку речей; незвичність.
незвиклість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є незвичним, дивним, невластивим звичайному порядку речей; незвичність.
Відсутні