незвучний
[nɛzʋut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має дзвінкості, не вимовляється з участю голосу (про приголосні звуки мови).
-
Який не викликає приємного звукового враження; неблагозвучний, негармонійний.
-
Позбавлений сили, ясності або виразності звучання; глухий, тихий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незвучний, р. незвучного, д. незвучному, з. незвучного, о. незвучним, м. незвучнім