Значення
-
Властивість металу або сплаву, яка виражається в неможливості отримати міцне зварне з’єднання через схильність до утворення тріщин, пор та інших дефектів у зоні шва.
-
У технічній термінології — стан матеріалу, що не піддається звичайним методам зварювання без спеціальних технологічних прийомів або попередньої обробки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незварюваність, р. незварюваності, д. незварюваності, з. незварюваність, о. незварюваністю, м. незварюваності, к. незварюваносте