Значення
-
Стан, коли рана, хвороба або психологічна травма не були ліковані або подолані, що призводить до тривалого фізичного чи душевного страждання.
-
Властивість бути таким, що не піддається зціленню; невиліковність.
-
Переносно: глибокий внутрішній розкол, конфлікт або тривожний стан у суспільстві, групі людей або особистості, який не може бути усунений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незціленність, р. незціленності, д. незціленності, з. незціленність, о. незціленністю, м. незціленності, к. незціленносте